Статті

Розглянуто Колегією Рахункової палати

Деякі будівлі, споруди та територія комплексу Києво-Печерської лаври перебувають на межі занепаду. Все може скінчитися тим, що, втративши автентичність цієї пам'ятки та цілісність її об'єктів, наша держава залишиться без національної святині. ЮНЕСКО ж виключить Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник зі свого Списку об'єктів Всесвітньої Спадщини, що вкрай погано позначиться на іміджі України у світі.

Відселення музеїв

Голова Всеукраїнської асоціації музеїв, колишній генеральний директор Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Сергій Кролевець відповів на запитання УНІАН

Передача святинь викличе міжконфесійні війни

Чутки навколо можливої передачі Софії Київської одній із конфесій в Україні поки що не справдились, але занепокоєння в суспільстві навколо того, що загальнонаціональна святиня може перейти до рук Московського патріархату набирає обертів. Чи має український народ право на свої святині? Чому різним конфесіям сьогодні передаються приміщення церков, звідти викидаються музеї просто в небуття? Куди подінуться сім музеїв, які сьогодні мають залишити територію Києво-Печерської лаври? Чи не закінчиться процес передачі «Богові Божого» тим, що українці будуть позбавлені своєї історичної спадщини?

Степан Рудницький «Початкова ґеоґрафія для народніх шкіл»

Редакція часопису «Вир» прагне задовольнити інтереси своїх читачів, співзвучні їхнім національним почуттям. Починаючи з першого номеру цьогорічних видань ідеться про джерела, що живлять народний характер. Адже попри т. зв. комплекс меншовартості, «душа нашого народу завжди була життєтворчою, одвічно тягнулася до краси, добра, святості, правди». Для того, щоб збагнути в український феномен, редакція закликає перечитати ще раз фольклор, класичні твори письменників і філософів, також «проштудіювати сторінки праць фундаторів української науки». Серед інших названий Степан Рудницький.

Пам’яті Великого Хорса

Книжково-ілюстративна виставка під такою назвою відкрилася 4 березня в Музеї книги і друкарства України до 175-річчя з дня народження Василя Федоровича Симиренка – видатного вченого, інженера-конструктора та технолога в галузі цукроваріння, щедрого мецената української культури, відомого серед українського громадянства як «Великий Хорс» (Хорс – давньоязичницький бог Сонця).

Спільний звіт ЮНЕСКО/ІКОМОС про стан збереження об’єктів Світової спадщини — Софійського собору та Києво-Печерської лаври у Києві

На початку березня 2009 року Київ відвідала Місія ЮНЕСКО/ІКОМОС з метою проведення оцінки стану збереження Софійського собору та ансамблю Києво-Печерської лаври, що занесено до Списку об’єктів Світової культурної спадщини. Пропонуємо неофіційний переклад звіту про роботу цієї місії. Звіт подається поки що без додатків.

Колекція Коляди Григорія Івановича

Найбільш повною і цінною колекцією, яка належить Державному музеєві книги і друкарства України, є збірка, подарована музею у 1976 році визначним книгознавцем, доктором філологічних наук, професором Григорієм Івановичем Колядою (1896-1977). Загалом вона становить понад 600 одиниць збереження.

Загублену європейську культуру відкриваємо заново

Ще задовго до розквіту Греції та Риму, навіть раніше, ніж з’явилися міста Месопотамії чи храми вздовж берегів Нилу, в низов’ї долини Дунаю та на схилах Балканських гір жили люди, що значно випередили свій час у розвитку мистецтва, технологій та торгівлі з віддаленими регіонами.

З історії календарів

Календар з’явився у наших пращурів ще в доісторичну добу. В його основі лежить зміни дня і ночі, річних сезонів і пов’язана з цим діяльність людини. Про що свідчать і українські назви місяців: березень або березіль, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень, січень, лютий, а також археологічні знахідки. Разом з тим це і книжка, що містить відомості про дні ріку, свята тощо.

Співробітництво України з ЮНЕСКО

З 12 травня 1954 року Україна є членом ЮНЕСКО. Між Україною і ЮНЕСКО діалог здійснюється на високому політичному рівні. З грудня 1962 року в Парижі функціонує Постійне представництво України при ЮНЕСКО. З 2003 р. Постійним представником України при ЮНЕСКО є Посол України у Франції. Координацію співпраці національних інституцій з ЮНЕСКО покладено на Національну комісію України у справах ЮНЕСКО—міжвідомчий орган при МЗС України—створену Указом Президента України № 212/96 від 26 березня 1996 р.

Сучасна українська книжка на стаціонарних виставках у Музеї книги і друкарства України

У музеї книги і друкарства України окрім постійної експозиції щороку експонуються виставки до ювілейних дат видатних діячів української культури і літератури, а також діячів видавничої справи і книжкової графіки. Окрім того, музей практикує влаштування великих виставок до ювілеїв сучасних українських видавництв і видавничих організацій та важливих дат у житті нашої держави.

Безконечник

Візуальне уявлення про безконечник отримуємо, коли милуємося орнаментом, мальованим чи вишитим, дрібні елементи якого повторюються. Такий ланцюжок не має кінця, а коли замикається в коло, то вже й без початку.

Перша школа поліграфічних кадрів

У кінці 19 – на початку 20 ст. в Києві відчутно пожвавилась книговидавнича справа. Тут тоді вже працювало більше 70 друкарень, літографій, нотодрукарень, палітурень тощо. Старі малопродуктивні друкарські верстати були витіснені швидкісними друкарськими машинами.

Науковість і художньо-образна модель експозиції

На сьогодні під словом «експозиція» ми розуміємо цілісну просторову систему, у якій музейні предмети та інші експозиційні матеріали об’єднані концептуальним задумом – науковим і художнім.

Записки Богдана Ханенка

Нам пощастило, що перед смертю Ханенко написав спогади. Нехай вони і з затримкою видаються, їх широко й безкінечно довго коментуватимуть. Вони дуже конкретні й точні, тож передусім їх зіставлятимуть із наявністю.

Сьогодні Лавра руйнується швидше, ніж відновлюється

Директор Києво-Печерського історико-культурного заповідника Сергій Кролевець вважає, що Україна через недбале ставлення держави втрачає пам’ятку культури. Руйнування Лаври, за його словами, відбувається у геометричній прогресії.

Громадська форма прийняття рішень — мета, до якої треба рухатися

Музеї, заповідники, архіви і бібліотеки — це заклади, що зберігають інформацію і продукують знання. Музейна робота є діяльністю, спрямованою на перетворення информації, що міститься в музейних предметах, у знання. Музейна робота — це забезпечення руху інформації, яка в такий спосіб стає знанням.

Лицьова Біблія Клауберів у колекції Музею книги і друкарства України

Книга «Historiae biblicae Veteris et Novi Testamenti», що була видана в Аусбурзі у середині XVIII ст., є справжньою перлиною у колекції Музею книги і друкарства України.

Львів і українська книжка на зламі ХІХ і ХХ століть

Закуток старої Австрійської імперії, що в канцелярських книгах іменувався Королівством Галіції та Лодомерії, був одним з найбільших з-поміж усіх її численних провінцій. Старе княже місто Львів – політичний і комерційний центр Галичини, напевно, і не здогадувався про голод, безпросвітність, розгул експлуатації та страждання людей у цьому краї.

Живі пам’ятники народного ума, перли рідної поезії

Згадаймо добрим словом Миколу Сементовського, його батька Максима та братів.

«Модернізація» Києво-Печерської лаври триває

Одну з найбільших святинь православного світу — Києво-Печерську лавру — останнім часом не впізнати — на її території з’явилося чимало об’єктів торгівлі, постійно щось будується, а в печери чимало людей ходять «просто подивитися». Такою ситуацією не на жарт стурбований генеральний директор Києво-Печерського історико-культурного заповідника Сергій Кролевець, який відповів на запитання журналіста «Дня».

Музейний менеджмент: прагнення руху

Протягом кількох днів  нещодавно мені довелося побувати в Голландії на запрошення Голландської музейної асоціації за гостьовою програмою Культурного фонду Нідерландів. Програма візиту передбачала ознайомлення з музейним менеджментом, організацією роботи музеїв та схемами фінансувань музейної діяльності і проектів.

Хранителі

29 вересня виповнилося 80 років від дня виходу Декрету уряду «Про визнання Києво-Печерської лаври історико-культурним заповідником і перетворення її у Всеукраїнське музейне містечко». Напередодні цієї дати, 28 вересня 2006 року, Київська міськрада «привітала» громадськість Києва черговою передачею трьох корпусів заповідника, у яких працюють 164 штатні працівники — науковці, реставратори, інженерний персонал тощо — Свято-Успенській Києво-Печерській лаврі, без надання якихось площ натомість.

Музейна тріщина

У Київському музеї російського мистецтва, що на вулиці Терещенківській, проходить виставка, присвячена 150-річчю від дня народження Михайла Врубеля, яка викликає жвавий інтерес у киян. Про особливості проведення унікальної виставки Врубеля, а також про поточні музейні справи та проблеми в інтерв’ю «ДТ» розповів директор Музею російського мистецтва Юрій Вакуленко.