Статті

Степан Рудницький «Початкова ґеоґрафія для народніх шкіл»

Редакція часопису «Вир» прагне задовольнити інтереси своїх читачів, співзвучні їхнім національним почуттям. Починаючи з першого номеру цьогорічних видань ідеться про джерела, що живлять народний характер. Адже попри т. зв. комплекс меншовартості, «душа нашого народу завжди була життєтворчою, одвічно тягнулася до краси, добра, святості, правди». Для того, щоб збагнути в український феномен, редакція закликає перечитати ще раз фольклор, класичні твори письменників і філософів, також «проштудіювати сторінки праць фундаторів української науки». Серед інших названий Степан Рудницький.

Пам’яті Великого Хорса

Книжково-ілюстративна виставка під такою назвою відкрилася 4 березня в Музеї книги і друкарства України до 175-річчя з дня народження Василя Федоровича Симиренка – видатного вченого, інженера-конструктора та технолога в галузі цукроваріння, щедрого мецената української культури, відомого серед українського громадянства як «Великий Хорс» (Хорс – давньоязичницький бог Сонця).

Колекція Коляди Григорія Івановича

Найбільш повною і цінною колекцією, яка належить Державному музеєві книги і друкарства України, є збірка, подарована музею у 1976 році визначним книгознавцем, доктором філологічних наук, професором Григорієм Івановичем Колядою (1896-1977). Загалом вона становить понад 600 одиниць збереження.

З історії календарів

Календар з’явився у наших пращурів ще в доісторичну добу. В його основі лежить зміни дня і ночі, річних сезонів і пов’язана з цим діяльність людини. Про що свідчать і українські назви місяців: березень або березіль, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень, січень, лютий, а також археологічні знахідки. Разом з тим це і книжка, що містить відомості про дні ріку, свята тощо.

Сучасна українська книжка на стаціонарних виставках у Музеї книги і друкарства України

У музеї книги і друкарства України окрім постійної експозиції щороку експонуються виставки до ювілейних дат видатних діячів української культури і літератури, а також діячів видавничої справи і книжкової графіки. Окрім того, музей практикує влаштування великих виставок до ювілеїв сучасних українських видавництв і видавничих організацій та важливих дат у житті нашої держави.

Безконечник

Візуальне уявлення про безконечник отримуємо, коли милуємося орнаментом, мальованим чи вишитим, дрібні елементи якого повторюються. Такий ланцюжок не має кінця, а коли замикається в коло, то вже й без початку.

Перша школа поліграфічних кадрів

У кінці 19 – на початку 20 ст. в Києві відчутно пожвавилась книговидавнича справа. Тут тоді вже працювало більше 70 друкарень, літографій, нотодрукарень, палітурень тощо. Старі малопродуктивні друкарські верстати були витіснені швидкісними друкарськими машинами.

Науковість і художньо-образна модель експозиції

На сьогодні під словом «експозиція» ми розуміємо цілісну просторову систему, у якій музейні предмети та інші експозиційні матеріали об’єднані концептуальним задумом – науковим і художнім.

Лицьова Біблія Клауберів у колекції Музею книги і друкарства України

Книга «Historiae biblicae Veteris et Novi Testamenti», що була видана в Аусбурзі у середині XVIII ст., є справжньою перлиною у колекції Музею книги і друкарства України.

Львів і українська книжка на зламі ХІХ і ХХ століть

Закуток старої Австрійської імперії, що в канцелярських книгах іменувався Королівством Галіції та Лодомерії, був одним з найбільших з-поміж усіх її численних провінцій. Старе княже місто Львів – політичний і комерційний центр Галичини, напевно, і не здогадувався про голод, безпросвітність, розгул експлуатації та страждання людей у цьому краї.